Ви знаходитеся: Домашня Зв'язне мовлення прислів`я та приказки логопедичної онлайн служби

прислів`я та приказки логопедичної онлайн служби

Казки, віршики

Чи Художня замислювалися ви колись про значення художньої літератури в мовленнєвому розвитку дітей Література — це дієвий засіб розумового, морального та естетичного виховання дітей. Вона впливає на розвиток та збагачення мови дитини. В поетичних образах художня література розкриває та пояснює дитині суспільне життя, світ людських почуттів та взаємовідносин.
Вона збагачує емоції, розвиває уяву та дає дитині чудові зразки співучої української мови.
Ці зразки різноманітні за своїм впливом: В оповіданнях діти


Через недостатню сформованість звукової (звуковимова та фонетичні процеси) граматичної та лексичної систем мовлення, діти логопедичної групи відчувають труднощі в побудові довільних фраз. Вони відрізняються і своєрідністю мислення — не сформованістю певних понять, уповільненістю темпу процесів мислення, тощо.
Такі діти мають особливості в емоційній та мотиваційній сферах, які проявляються в психічній збудженості або загальмованості, відсутності стійкого інтересу.
Враховуючи це, йдемо від простішого матеріалу до складнішого.
Коли звук у дитини поставлений, логопед з вихователями автоматизують його в словах, реченнях та віршованій мові.
На допомогу приходять загадки, прислів'я та приказки, які за своїм змістом відповідають основним вимогам дошкільного виховання, а також психічним особливостям дітей, тобто доступні їм.
Дітям з мовленнєвими вадами доступні та зрозумілі різноманітні загадки: про світ тварин, рослинний світ, транспорт, явища природи та їх закономірності, життєдіяльність людини та явища суспільного життя.
Використовувати можна загадки як народні, так і літературні. Особливо доцільно використовувати загадки на прогулянці, під час спостережень.
Діти не тільки краще сприймають об'єкт, але й вправляються у вимові звука, який автоматизується або диференціюється. Здебільшого в таких випадках використовується незаплановане загадування загадок: пізнають лаконічність та точність слова, у віршах сприймають співучість, ритмічність рідної мови, народні казки розкривають перед ними влучність та виразність мови, демонструють насиченість рідної мови гумором, живими образними висловлюваннями, порівняннями.

пролетів літак — загадка про літак:
Летить птиця — лебедиця, а в ній люди сидять.
дмухнув вітерець — про вітер:
Крутить, вертить з городу летить.
на небі з'явилася чорна хмара — -про хмаринку:
Горя не знаю, а гірко плачу.

При спостереженнях за явищами природи — сонцем, веселкою:
Через воду стежечка, а води не перейдеш. (Веселка.)
Що сходить без насіння. (Сонечко.)
дощиком, місяцем, ми не тільки тренуємо мнестичні процеси, працюємо над розвитком слухового сприймання, зорової пам'яті, логічного мислення, але й активізуємо мову дитини з фонематичним її недорозвиненням, автоматизуємо потрібні звуки, або диференціюємо їх з близькими за звучанням шляхом використання загадок.
Під час сніданку, обіду, вечері можна запропонувати дітям згадати або загадати загадки про продукти харчування.
Рідке, а не вода, біле, а не сніг. (Молоко.)
В одній діжці два тіста. (Яйце.)
Білий камінь у воді тане. (Цукор.)
В воді росте, в воді кохається, А кинь у воду — злякається. (Сіль.)
Великі можливості для використання загадок розкриваються при дотриманні гігієнічних процедур, а також у заходах з валеології.
Любить митися і купатися, але від того тільки худне. (Мило.)
Зуби є, а рота немає. (Гребінець.)
Віконця то зачиняються, то відчиняються. (Очі.)
Дві матері по п 'ять синів мають. (Руки.)
У хлівці два ряди баранців і всі біленькі. (Зуби.)
Завжди в роті, а не проковтнеш. (Язик.)
Діти логопедичної групи можуть вправлятися в загадуванні та відгадуванні загадок під час дидактичних ігор, таких як: «Назви квітку», «Що в мішечку?», «Фруктовий базар», «Хто тут мешкає?», «Що колгоспники везуть на ярмарок?», «Кого ми зустріли в лісі?» тощо.
Прислів'я та приказки також можуть бути використані в роботі з дітьми логопедичної групи, тому що розкривають широкі можливості для роботи над звуком, а також для морального виховання: у вихованні чесності, сміливості, хоробрості, поваги до праці дорослих, працьовитості. Такі як:
Тяжко тому жити, хто не хоче робити.
Знання завершуються тільки ділом.
Бджола мала, а й та працює.
Згода будує, а незгода руйнує.
Серце радіє, а дружба міцніє.
Де сила не візьме, там розум допоможе.
.Важливо, щоб прислів'я та приказки увійшли в активний словник дітей, тому вихователі та логопед повинні стимулювати дітей до їх використання в своїй мовленнєвій практиці, на заняттях, у житті.
Скоромовки вивчаються дітьми з фонетико-фонематичним недорозвитком мовлення суто індивідуально.