Ви знаходитеся: Домашня Співпраця з вихователями Фонематичне сприймання дітей дошкільного віку

Система роботи з виховання фонематичного сприймання дітей дошкільного віку

(консультація логопеда для вихователів дошкільних навчальних закладів)

Система роботи з виховання фонематичного сприймання дітей дошкільного віку

Найпершим завданням навчання грамоти є розвиток у дітей фонематичного слуху, тобто вміння розрізняти не тільки звуки нашої мови, але і якість звуків (тверді та м’які приголосні, дзвінкі та глухі, основні та йотовані голосні). (О. М. Гвоздєв)

В даній статті розглядаються такі питання:
Поняття "фонематичний слух" та "фонематичне сприймання".
Значення виховання фонематичного сприймання для успішного навчання дитини в школі.
Стан висвітлення проблеми в логопедичній літературі.
Етапи у роботі з розвитку фонематичного сприймання.
Рекомендації щодо організації роботи з виховання фонематичного сприймання.

Поняття "фонематичний слух" та "фонематичне сприймання".

У сучасній логопедичній літературі дається таке трактування понять "фонематичний слух" та "фонематичне сприймання":
– "фонематичний слух" – тонкий систематизований слух, що володіє здатністю здійснювати операції розрізнення і впізнавання фонеми, що складають звукову оболонку слова.
– "фонематичне сприймання" – це спеціальні розумові дії, спрямовані на диференціацію фонем і встановлення звукової структури слова.

Ці поняття близькі, оскільки кінцевий результат їх виховання і розвитку однаковий – сформоване вміння з розрізнення фонем і встановлення звукової структури слова. Але механізм протікання цих процесів різний. Якщо в дитини є проблеми в розрізненні фонеми рідної мови, ми говоримо про такий логопедичний діагноз як порушення фонематичного сприймання (ПФС). Якщо крім цієї вади у дитини порушена ще і звуковимова, то ми говоримо про такий логопедичний діагноз як фонетико-фонематичні порушення (ФФП).

Значення виховання фонематичного сприймання для успішного навчання дитини в школі.

Численні дослідження вітчизняних та зарубіжних вчених показали, що недорозвинення фонематичних процесів можуть спричинювати вади звуковимови, письма і позначатись на розвитку лексичної і граматичної системи мови.
Усвідомлення та засвоєння звукового аспекту мови є важливою передумовою успішного оволодіння читанням і письмом. Щоб опанувати грамоту треба не тільки чути і вміти вимовляти окремі слова і звуки, з яких вони складаються, а і мати чітке уявлення про звуковий склад слова. Тобто однозначно можна стверджувати: розвинутий фонематичний слух – запорука успішного навчання дитини з опанування усного та писемного мовлення в школі.

Стан висвітлення проблеми в логопедичній літературі.

У теорії і практиці логопедії автори по різному визначають групи звуків, які слід диференціювати та порядок їх диференціації в одній артикуляційній групі.
Так Л. П.Успенська, М.Б.Успенський, Г. І. Вигодська та ін. пропонують спочатку артикулювати всі звуки однієї артикуляційної групи, а потім переходити до їх диференціації. При цьому вони не передбачають диференціації пар твердих і м'яких звуків. Н. І. Соколенко вважає, що для диференціації матеріал потрібно використовувати послідовно, в міру засвоєння правильної вимови близького за артикуляцією звука.

У посібнику О. Ф. Рау, В. І. Рождественської призначеному для роботи з диференціації звуків, зіставляються лише тверді пари. М. А. Савченко підкреслює, що підготовчу роботу до диференціації звуків треба розпочинати на звуках, що добре вимовляються дитиною.
І науковці, і практики логопеди підкреслюють, що на перших же заняттях паралельно з завданням з розвитку фонематичного сприймання реалізуються завдання з розвитку уваги і слухової пам'яті, що дозволяє досягнути найбільш ефективних результатів в корекційній роботі. В процесі логопедичних занять дитина повинна перш за все оволодіти вмінням контролювати свою звуковимову і виправляти її на основі порівняння власної мовлення з мовленням оточуючих.

Етапи у роботі з розвитку фонематичного сприймання.

Всю систему логопедичної роботи з розвитку у дітей фонематичного сприймання можна умовно розділити на такі етапи:
І. Розрізнення немовних звуків.
ІІ. Розрізнення висоти, сили, тембру голосу на матеріалі однакових слів і фраз.
ІІІ. Розрізнення слів, близьких по звуковому складу.
IV. Диференціація складів.
V. Диференціація фонем.
VI. Розвиток навиків елементарного звукового аналізу.

Рекомендації щодо організації роботи з виховання фонематичного сприймання.

Орієнтовний перелік дидактичних вправ і ігор, які використовують на кожному з етапів з розвитку фонематичного сприймання.

1. Хвилинка тиші.

Мета: а). Вчити диференціювати звуки середовища.
– Що шумить? – Вітер
– Що гуде? – Машина.
– Хто плаче? – Дитина.
– Що дзюркотить? – Вода.
– Відгадай, що звучало?
б). Вчити диференціювати звуки, що викликані маніпуляцією предметів.

Діти слухають звуки – олівець стукає об склянку, шурхотить папір, переливається вода з однієї склянки в іншу. Предмети ховають за ширму. Проводиться маніпулювання ними. Діти вгадують, що звучить.
Гра може варіюватись шляхом зміни кількості предметів від двох до п’яти. Останній варіант гри може бути такий – використовуються предмети дуже близькі за звучанням: склянка, чашка, металева кружка, керамічна кружка, дерев’яний кухлик.

2. Рухливі ігри "Равлик", "Жабки".

Мета. Диференціювати голоси своїх друзів.

3. Гра "Впізнай ведмедика"

Мета. Впізнавати об'єкт за тембром і висотою голосу.
Виставляється ілюстрація до казки "Три ведмедя". Розповідається скорочений варіант казки. За силою і тембром голосу діти визначають хто з ведмедів сказав дану репліку.

4. Гра "Тварини та їх дитинчата"

Мета. Вчити розрізняти тварин за силою і висотою звучання голосу.
Дітям роздаються картинки з зображенням тварин та їх дитинчат. Промовляється кожне звуконаслідування різним за висотою і тембром голосом. Діти, орієнтуючись на характер звуконаслідування, піднімають відповідну картинку.

5. Гра "Почуй слово"

Мета. Вчити розрізняти слова, близькі за звучанням.
Дітям демонструється картинка.
– Що це? – Мак.
Промовляються послідовно слова, подібні за звучанням. Якщо діти чують слово "мак", плескають в долоні (піднімають руку, картинку).
– Мак, бак, лак, мак, гак, сак, мак.
Варіант цієї гри. Дітям роздаються картинки з зображенням предметів: мак, гак, лак, бак. Називаються відповідні слова у певній послідовності. Діти повинні в тій же послідовності викласти картинки. Починати з двох картинок, потім збільшувати до п’яти.

6. Гра "Який склад зайвий?"

Мета. Вчити диференціювати склади.
Називається ряд складів, серед яких один зайвий. Діти повинні реагувати на зайвий склад (плескати, підняти картку і т.д.). Роботу не слід починати з опозиційних звуків.

 

7. Гра "Зіпсований телефон"

Мета. Вчити диференціювати склади.
Діти сидять півколом. На вухо першій дитині промовляється склад. Дитина повинна переказати його на вухо своєму сусіду. Якщо склад змінюється у крайньої дитини, з'ясовується, хто зіпсував телефон.

8. Гра "Підбери правильно картинку"

Мета. Вчити диференціювати фонеми.
Дітям роздаються картинки із зображенням літака, пташки, дівчинки, яка плаче.
Логопед пояснює: „Літак гуде: „У-у-у”, дівчинка плаче: „А-а-а”, пташка співає: „І-і-і”. Промовляються звуки. Діти повинні підняти відповідну картинку. Аналогічно проводиться робота над диференціацією приголосних фонем.

Формування навиків звукового аналізу слів.

Якщо завдання попередніх етапів реалізуються впродовж кількох занять, то цей етап триває довго. В дошкільному закладі цей етап в роботі з шестилітками займає основну частину корекційних занять і продовжується в школі.
Аналіз системи роботи з виховання у дітей навиків звукового аналізу може бути предметом окремої розмови.