Ви знаходитеся: Домашня З музпрацівником Профілактика мовлення музичними засобами

Профілактика мовлення музичними засобами

профілактика мовлення

Музичне виховання – невід’ємна складова частина освітньо-виховного процесу в дошкільному закладі, важливий засіб не тільки гармонійного розвитку дитини, але й корекції різних патологій, зокрема мовленнєвих.

Науковці з дошкільного виховання А. Богуш, Н. Гавриш, Т. Котик ввели в сучасну дидактику термін “музично – мовленнєва діяльність”. Взаємозв’язок музичної та мовленнєвої діяльності виховує у дітей естетичні почуття, розвиває музичний, поетичний слух та стимулює мовленнєвий розвиток дітей.

Засоби музичного виховання (слухання музики, спів, музично-ритмічні рухи, музичні ігри, гра на музичних інструментах, музично-дидактичні ігри) є водночас і чудовим засобами профілактики та корекції мовленнєвих порушень дітей-дошкільників. Розглянемо конкретно можливості кожного засобу музичного виховання для реалізації завдань корекційного навчання.

Слухання музики

Слухання музики має велике значення для формування фонематичних процесів, розвитку слухової уваги та слухового контролю. Діти можуть слухати як мелодію, що відтворює музичний працівник на різних музичних інструментах (піаніно, фортепіано, баян, акордеон скрипка, барабан і т. ін.), музичних іграшках, так і музичні записи.
Основними складовими завдань розвитку слухової уваги є:

  • порівняння музичних звуків зі звуками навколишнього середовища;
  • розрізнення висоти звука;
  • розрізнення музичних інструментів на слух за тембром звучання;
  • сприймання та розрізнення в музиці різних настроїв (весела, сумна);
  • розрізнення музики за темпом (швидка, повільна);
  • розрізнення музичних творів за жанрами (танок, марш, колискова, пісня);
  • визначення характеру музики (спокійна, плавна, рухлива, жвава, грайлива);

Реалізація цих завдань є хорошим підґрунтям для формування фонематичних процесів дитини, що в свою чергу є основою мовленнєвого розвитку. Доречним є використання таких дидактичних ігор:

“Чарівна торбинка“

“Що звучить?“

“Де звучить?“

“Ведмедик танцює і відпочиває“

Співи

сприяють зміцненню м’язів артикуляційного апарату, формуванню мовленнєвого дихання, слухової уваги, почуття ритму. Реалізація цих завдань забезпечує успішний мовленнєвий розвиток, в окремих випадках навіть його корекцію. І педагоги, і медики однозначно стверджують, що співи – найефективніший засіб лікування такої складної мовленнєвої паталогії як заїкання. В основі заїкання лежить перш за все порушення мовленнєвого дихання. При правильному природному співі дихання зміцнюється, розширюється, робиться спокійним, глибоким, плавним.

В процесі співу зміцнюються м’язи артикуляційного апарату. Виразність співу залежить від правильної артикуляції звуків, що забезпечується чіткими та міцними рухами язика, губ, мімічних м’язів, м’язів гортані. В практиці музичного виховання використовується спів під музичний супровід, спів без музичного супроводу (акапелла) .

Надзвичайно велике значення для розвитку почуття ритму та слухової уваги має спів без музичного супроводу. Діти вчаться слухати голос товаришів, відрізняти крикливий спів від м’якого, фальшивий від чистого, правильну вимову від спотвореної.

Дуже велике значення для мовленнєвого розвитку і формування співочих навичок мають підспівки або вокальні вправи на невеликих інтервалах у вигляді наслідування:

  • крику гусей – га-га-га
  • кудахтанню курей – ко-ко-ко
  • грі на дудочці – ду-ду-ду
  • грі на балалайці – ля-ля-ля

Музично-ритмічні рухи

Музично-ритмічні рухи сприяють розвитку загальної та дрібної моторики, що є важливими засобами активізації та корекції мовленнєвого розвитку дошкільника.

Програма “Я у світі“ ставить такі завдання з навчання дітей музично-ритмічним рухам:
формувати у дітей:

  • почуття ритму (розрізнення та відтворення ритму);
  • відповідність рухів характеру музики:
    • ритмічне марширування (спокійно, весело, бадьоро),
    • біг (весело, легко, дрібно),
    • підстрибування (як м'ячик, як зайчик);
  • вміння вільно рухатись у різних напрямках (парами, ланцюжком, по колу);
  • вміння передавати характер танцю рухами (каблучок, притупи, пружинки);
  • творчість у рухах і пластиці – знаходити виразну міміку, виразну пластику.

Музичні ігри сприяють реалізації дидактичних завдань як музичного так і мовленнєвого розвитку дошкільника.

У новій програмі надзвичайно велика роль надається музичним іграм–драматизаціям. Їх проведення ставить за мету: “формувати уміння відтворювати характерні відносини осіб, ролі яких виконуються, удосконалювати інтонаційну виразність діалогічного мовлення”.
Гра на музичних інструментах розвиває почуття ритму, слухову увагу. Для реалізації дидактичних завдань має значення ще й вид музичного інструменту. Так, гра на ударних і клавішних інструментах активізує розвиток дрібної моторики, на духових – формує дихання.
Особливо велике значення для формування почуття ритму, розвитку слухової уваги має гра дитини на музичному інструменті в оркестрі або ансамблі.
Останнім часом великої популярності набули так звані логоритмічні заняття. Вони спрямовані на розвиток усіх компонентів мовлення, слухових функцій, мовленнєвої функціональної моторики, пам'яті, уваги, пізнавальних процесів, творчих здібностей.
Все, що оточує нас, живе за законами ритму. Зміна пір року, день і ніч, серцевий ритм і багато іншого підпорядковане певному ритму. Будь-які ритмічні рухи активізують діяльність мозку людини. Тому з самого раннього дитинства рекомендується займатися розвитком почуття ритму в доступній для дошкільнят формі – ритмічних вправ та ігор.
Логоритміка корисна всім дітям, особливо тим, які мають проблеми становлення мовленнєвої функції, порушення звуковимови, заїкання.

Структурні елементи логоритмічного заняття:

  • артикуляційна гімнастика – комплекс вправ для зміцнення м'язів артикуляційного апарату;
  • чистомовки для автоматизації та диференціації звуків;
  • пальчикова гімнастика для розвитку тонких рухів пальців рук;
  • вправи на розвиток загальної моторики, що відповідають віковим особливостям дітей; для м'язо-рухового та координаційного тренінгу;
  • фонопедичні вправи для зміцнення гортані та формування навичок мовленнєвого дихання;
  • комунікативні ігри на розвиток динамічної сторони спілкування; • вправи на релаксацію;
  • вправи на релаксацію;
  • пісні та вірші з супроводом рухів рук;
  • музичні ігри на розвиток мови, уваги, вміння орієнтуватися в просторі;

Подібні матеріали:

Система логопедичних засобів в іграх;