Ви знаходитеся: Домашня Показники розвитку мовлення Розвиток мовлення дитини 2-го року життя - Сприяння розвитку дитини в 2 півріччі

Розвиток мовлення дитини 2-го року життя - Сприяння розвитку дитини в 2 півріччі

Головна статті
Розвиток мовлення дитини 2-го року життя
Сприяння розвитку дитини в 1 півріччі
Особливості розвитку дитини в 2 півріччі
Сприяння розвитку дитини в 2 півріччі
Всі сторінки

Сприяння розвитку дитини в 2-му півріччі другого року життя

Організовуючи спілкування з дворічною дитиною, дорослі беруть до уваги особливості мовленнєвого розвитку у цей віковий період. Йдеться передусім про готовність дитини перейти від користування словом до оперування реченнями; про суттєве розширення кола спілкування малюка; про зміну однослівних сполучень двослівними та трислівними; про здатність дитини використовувати правила словозміни, застосовувати не лише теперішній, але й минулий час, множину іменників. Про важливість усього, що оточує його вдома та ДНЗ, визначає індивідуальний характер його мовлення.

Батьки та педагоги мають усвідомлювати свою велику відповідальність як за темп мовленнєвого розвитку дитини, так і за її ставлення до мовлення як процесу. Штучне прискорення активного говоріння, намагання продемонструвати іншим мовленнєві здобутки малюка, багаторазове повторювання з ним одного й того ж, використання погроз, покарань та залякувань можуть негативно позначитися на мовленнєвому розвитку дитини, викликати негативізм поведінки, призвести до невротичних проявів.

У сім'ї та ДНЗ бажано уникати спроб уподібнювати мовлення дорослого до дитячого мовлення, шаблонності у змістовому наповненні та побудові форми висловлювання. Чітка вимова, доступне за змістом та структурою речення, доброзичлива тональність звернень дорослого сприятимуть активному просуванню малюка по шляху свого мовленнєвого вдосконалення. Цьому ж сприятиме розширення дорослими життєвого простору, який має можливість освоювати дитина, забезпечення доступності його обстеження, надання їй права ознайомлюватися з його різноманітними об'єктами, запитувати про них та одержувати чітку відповідь.

Важливо, щоб мовленнєве середовище, яке оточує дитину, було насичене належними зразками мовленнєвої культури, доступними малими фольклорними формами. Особливої уваги дорослих заслуговує виховання у дитини потреби, готовності та вміння спілкуватися з різними людьми - не лише рідними і знайомими, але й чужими. Допомогти малюкові зорієнтуватися в тому, з ким, як саме і в яких випадках спілкуватися (не спілкуватися), мають у першу чергу батьки. Слід навчати дворічну дитину поводитися привітно-відсторонено щодо чужих людей, не цуратися всіх підряд, підтримувати легку розмову, відповідати усмішкою на доброзичливість, але водночас не сідати на руки до будь-кого, не брати від сторонніх подарунків без дозволу батьків.

Украй важливо зберегти у малюка довірливе ставлення до дорослого оточення, але водночас означити демаркаційну лінію між поняттям "свій" і "чужий", особливостями поведінки з кожною з цих категорій людей. Оскільки для маленької дитини звук власного імені є найприємнішим, батькам і педагогам варто періодично варіювати звернення до дитини на ім'я, частіше звертатися пестливо, використовуючи ніжні прізвиська, емоційно забарвлюючи його.

Багатьох цікавить, скільки слів має говорити малюк дворічного віку. Варто нагадати, що кількісні показники, поперше, характеризують лише активний словник дитини і, по-друге, вони дуже індивідуальні. Так, у віці 1,6-1,8 року максимальна кількість слів може становити понад 380, а мінімальна - близько 30; у 1,9-2,11 максимальна налічує близько 700, а мінімальна - понад 40; на кінець другого року життя це співвідношення суттєво змінюється: максимальна кількість слів становить понад 1220, а мінімальна - 45. Беручи цю інформацію до уваги, дорослим слід поставитися до неї помірковано: низька кількість активно використовуваних дворічною дитиною слів не є показником відставання її у психічному та мовленнєвому розвитку, а висока - однозначним свідченням її обдарованості та подальшої життєвої успішності.

Варто звертати увагу не стільки на кількісні, скільки на якісні характеристики мовлення дитини цього віку - її вміння слухати і чути, адекватно реагувати на почуте, самостійно будувати власні висловлювання, радісне сприйняття процесів слухання і говоріння. Створення сприятливих умов для поступового переходу дитини від емоційно-жестового, емоційно-рухового мовлення до фразового - важливе завдання батьків і педагогів.

Показники мовленнєвого розвитку дитини в другому півріччі другого року життя, що вважаються нормальними:

  • розуміє смисл слова, фрази;
  • активно аналізує мовлення дорослих, помічаючи та засуджуючи спотворення;
  • інтенсивно зростає обсяг словникового багатства;
  • оволодіває поширеним реченням та елементами складного;
  • з'являється граматичне оформлення речень;
  • самостійне мовлення набуває статусу регулятора поведінки дитини;
  • інтенсифікується процес переведення слів з полегшеної форми до словникових варіантів;
  • з'являються початки описових розповідей з емоційним забарвленням.