Ви знаходитеся: Домашня Показники розвитку мовлення Розвиток мовлення дитини 2-го року життя - Сприяння розвитку дитини в 1 півріччі

Розвиток мовлення дитини 2-го року життя - Сприяння розвитку дитини в 1 півріччі

Головна статті
Розвиток мовлення дитини 2-го року життя
Сприяння розвитку дитини в 1 півріччі
Особливості розвитку дитини в 2 півріччі
Сприяння розвитку дитини в 2 півріччі
Всі сторінки

Сприяння розвитку дитини в 1-му півріччі другого року життя

Важливо створювати в сім'ї та ДНЗ сприятливі умови для мовленнєвого розвитку дитини: часто з нею розмовляти, чітко вимовляти звуки, висловлюватися доступно, правильно інтонувати своє мовлення, заохочувати малюка до наслідування, схвалювати не лише його вдалі, але й невдалі спроби, які засвідчують старанність дитини, її бажання заговорити. Цьому сприятимуть різноманітні словесні ігри, використання фольклору, читання казок, повтор потішок та забавлянок. Важливо, щоб дитина охоче сприймала гру у слова, за власною ініціа тивою вслуховувалася у вимовляння слів дорослим, роздивлялася, як при цьому він тримає губи, язик, зуби. Сміх, веселощі, практична діяльність, урізноманітнення ситуацій, багаторазове добровільне повторення дитиною окремих слів сприятимуть активізації її мовлення, виховуватимуть в неї позитивне ставлення до цього процесу.

Дорослі мають усвідомлювати, що протягом перших шести місяців другого року життя інтенсивно розвивається пасивний, а не активний словник малюка. Тому не варто передчасно бити на сполох, прискорювати час, наполягати на тому, щоб малюк вимовляв нові слова. Це може призвести до перенапруження вищої нервової діяльності, до розвитку невротичних реакцій, німоти та заїкання. Можна орієнтуватися на таку динаміку зростання словника дитини: у віці 1-1,2 року максимальним вважається словник, який нараховує близько 58 слів; мінімальним - З слова; півторарічний малюк може вживати від 4 до 232 слів. Така значна різниця засідчує, що основним орієнтиром для дорослого мають виступати вікові та індивідуальні особливості дитини; його мудре ставлення до мовленнєвого розвитку дитини. Якщо вона багато чого розуміє, адекватно реагує на звернення батьків та педагогів, це означає нормальну динаміку розвитку її пасивного словника. А це є важливою передумовою поступового, відповідно до дозрівання організму та психіки зростання активного словника дитини.

Водночас батькам і педагогам не завадить знати: якщо автономне мовлення (використання однокореневих слів для означення одночасно цілого ряду предметів) не завершується у півторарічному віці, затримується у дитини до трьох або більше років, це може свідчити про аномалії у психічному розвитку. Звернення за консультацією до кваліфікованого фахівця в цьому випадку буде своєчасним і корисним.

Оскільки мовлення формується у спілкуванні, батькам і педагогам слід опікуватися тим, як його оптимізувати, зробити змістовним, цікавим, приємним за формою. Не слід забувати, що в дитини цього віку виникає здатність до вибіркового наслідування. Отже, вона можезапозичити не лише позитивні, але й негативні зразки спілкування, почати орієнтуватися на останні як життєво продуктивні. Тому контроль за змістом та формою звернень дорослого до дитини є важливою умовою її повноцінного мовленнєвого розвитку.

Показники мовленнєвого розвитку дитини в першому півріччі другого року життя, що вважаються нормальними:

  • інтенсивно зростає кількість слів, збільшується активний словник полегшуючого типу (моня, руця, цяця, киця тощо);
  • встановлюється тісний зв'язок між предметом, явищем, ознакою та словом, що їх означає;
  • виконує прохання, інструкції, доручення від простих до складних, надаючи їм елементів власної модифікації чи ускладнення;
  • самостійне мовлення стає основним засобом спілкування;
  • подовгу емоційно белькоче, підсилюючи мімікою, жестами, інтонацією;
  • звуковимова недосконала, зароджуються зачатки усвідомлення правильної ви- мови звуків;
  • активно вживає слова-речення, з'являються кількаслівні речення.