Ви знаходитеся: Домашня Показники розвитку мовлення Розвиток мовлення дитини першого року життя

Розвиток мовлення дитини першого року життя

Головна статті
Розвиток мовлення дитини першого року життя
Сприяння розвитку 2 - 3 місячної дитини
Сприяння розвитку 4 - 6 місячної дитини
Сприяння розвитку 7 - 9 місячної дитини
Сприяння розвитку 10 - 12 місячної дитини
Всі сторінки

555

Люди давно усвідомили, що міцний будинок можливо збудувати тільки на твердому підгрунті. В основі його має бути старанно закладений фундамент, на якому лежатимуть цеглини майбутнього житла. Так само відбувається і в розвитку молення вашої дитини. Від того, яке підгрунтя закладуть дорослі, як впливатимуть на формування мовлення залежитиме майбутній мовленнєвий розвиток дитини 1-го року життя. А він складає чи не найважливішу частину загального розвитку. Простіше кажучи, йдеться про те, чи виросте ваша дитина комунікативною, впевненою в собі, здібною чи закомплексованою, сором'язливою, замкнутою.

Тут ви знайдете відповіді на запитання:
Які особливості мовленнєвого розвитку дитини першого року життя?
Як сприяти мовленнєвому розвитку дитини1-го року життя?
Як оцінити розвиток мовлення вашої дитини впродовж першого року життя?

Особливості розвитку мовлення дитини першого року життя.

Перший рік життя є дофонемним періодом. Упродовж нього дитина не диференціює звуки, сприймаючи їх як єдину звукову конструкцію. На першому році життя закладаються основи мовлення, створюється фундамент для розвитку в подальшому пасивного та активного словника. Безперервний крик дитини у денний та вечірній час з логопедичної точки зору виступає закономірним явищем, яке засвідчує нормальний процес її розвитку, відіграє важливу роль у становленні мовного дихання та підготовці мовленнєвого апарату до звуковимови.

У перші місяці життя у відповідь на звернення дорослого в малюка виникають перші передмовленнєві реакції - гукання та гуління. Дитина прислухається до людського голосу, відгукується на різне його інтонаційне забарвлення. Співуче гукання, яке з'являється на другому місяці життя, нагадує звуки ау, уа, ху, г, агу і є реакцією дитини на приємні контакти з дорослим.

Протягом перших трьох місяців з'являються й такі реакції малюка на дорослого, як белькотання та лепет. Белькотання (белькотіння, белькіт, гуління) проявляється у створенні дитиною складних звукових конструкцій, які важко відтворити дорослій людині. Важливо спонукати, заохочувати немовля до белькотання, усміхатися, підтримувати позитивне збудження уподібнювати белькіт до розвитку чіткого звуконаслідування (хіль - пташка: тіль-тіль-тіль). Лепет - складна стадія становлення звуків, коли вони вибудовуються дитиною у рівномірні інтонаційно забарвлені ряди (ма-ма-ма-ма, ба-ба-ба). Така звукова активність дитини першого року життя потребує від дорослого всілякого емоційного заохочення, підтримки, трансформування звукових рядів у самостійні слова. Означені стадії становлення звуковимови є вродженими, запрограмованими природою і спостерігаються в усіх дітей одногічного віку, навіть у тих, які мають глибокі порушення слуху.

У другій половині першого року життя дитина починає розуміти мовлення. Вона прислухається до звуків і слів вдень і в вечірній час. Логопед радить звертатися до итини з різною інтонаціїю. Дитина 1-го року життя не тільки розрізняє інтонацію голосу, а й розуміє слова, пов'язані з елементарними практичними діями (годуванням, одяганням, купанням), може виконати на словесне прохання дорослого певну дію (дати, сісти, подивитися), розрізняє імена рідних дорослих, має уявлення про назви деяких предметів, іграшок, тварин, упізнає їх на картинках, виконує зрозумілі їй прохання й доручення. У дитини розвиваються перші узагальнення. На кінець першого року життя дитини активний словник сягає близько 15-20 слів. А якщо батьки або логопеди займаються з дитиною у вечірній час кількість слів сягатиме 25-30. Хоча  багато з них вживаються у формі слова-складу, двоскладових слів, у спрощеному варіанті (ляля, моня, бібі, цяця ого тощо). Логопеди з логопедичної онлайн служби стверджують. Слова вживаються малюком свідомо, він цікавиться усім навкруги себе. Дитина другої половини першого року життя розуміє й адекватно реагує на слова-схвалення і слсва-заборону.


Вечірній розвитк мовлення 2 - 3 місячної дитини

Батьки або дорослі, що їх замінюють, опікуються тим, щоб малюк чув чітку вимову звуків рідної мови, щоб у нього зростала кількість голосноподібних звуків, щоб він їх багаторазово повторював. Варто підтримувати у малюка бажання багаторазово повторювати звуки, оскільки навички звуковимови формують його фонематичну систему мовлення. Батькам слід знати, що деякі звуки досить точно відображають емоційний стан дитини 1-го року життя : у вечірньому  спокійному та комфортному стані вона найчастіше вимовляє звуки "е" та "і"; коли їй погано, використовує здебільшого "о" та "у". Логопеди забезпечують малюкові вечірні години спокійного неспання, протягом якого проводять з ним "ласкаві розмови". Доцільно періодично класти матюка у манеж або ліжко так, щоб він добре бачив обличчя дорослого. Посміхаючись, мати або батько ласкаво говорить з дитиною, супроводжуючи своє мовлення частими та легкими нотиками до її грудей, називає її по імені, стимулює появу відповідних голосових реакцій. Оскільки немовляті легше вимовляти голосні звуки, то у спілкуванні з ним дорослий вдається до використання саме звуків: а, у, о, і, и, тощо.

Показники мовленнєвого розвитку дитини віком 2 - 3 місяці вважаються нормальними:

  • поява різних видів крику (коли голодний, мокрий, щось болить).
  • поява слабких гортанних звуків типу "ах", "ех", "ух";
  • інтенсивне утворення спонтанних звуків;
  • поява агукання;
  • реагування комплексом пожвавлення на обличчя рідної людини
  • качає головою ("ні"), якщо чогось не хоче; вимовляє 5-10 осмислених слів; реагує голосом на музику;
  • відгукується на своє ім'я та на прохання "Дай мені"; маше рукою, прощаючись з дорослим; розуміє заборону "ні", "не можна";
  • на прохання дорослого знаходить і приносить відомий предмет; показує пальцем на те, що його зацікавило, чекає коментарю дорослого.

 


Сприяння розвитку 4 - 6 місячної дитини

Під час неспання дитини у вечірні години логопед спокійно, неголосно, лагідно розмовляє з малюком: називають те, що знаходиться поряд, коментують побачене, розповідають про елементарні дії з оточуючими предметами та об'єктами природи, задають дитині елементарнісзапитання про тих, кого вона добре знає (людей, тварин). Спілкуючись з немовлям у вечірній час, доцільно дивитися йому в очі, посміхатися, проговорювати різні голосні звуки, пов'язувати їх з носіями кожного. Важливо, щоб в наш час батьки демонстрували дитині своє бажання звертатися до неї, раділи контактам з нею, відповідали на її ініціативу у спілкуванні, не ігнорували вокалізацій та жестів, які засвідчують бажання дитини поспілкуватися. Оскільки малюк вже диференціює тональність звернень до нього рідних дорослих, батькам необхідно контролювати свої емоційні, поведінкові та вербальні реакції, адресовані йому

Правильно вчиняють логопеди, які дарують дитині радісну усмішку у відповідь на її чітке диференціювання складів, крики радості, веселий крик, чистий сміх. Варто час від часу використовувати у вечірньому спілкуванні з малюком вправу "Заспіваємо разом", яка передбачає вправляння дитини в інтонуванні різноманітних звуків, у розвитку уміння дитини 1-го року життя  розпізнавати знайомі та незнайомі, використанні не лише голосних, а й перших приголосних звуків, навіть складів з приголосними: "да", "ба", "ма", "гу" "ло" "го" тощо.

Показники мовленнєвого розвитку дитини віком 4 - 6 місяців, що вважаються нормальними:

  • малюк агукає, джеркоче, белькоче навіть тоді, коли до нього не звертаються; чітко диференціює склади;
  • скрикує від радості; сміється при зверненні до нього;
  • з'являються звуки, які виражають напруження під час певних рухів;
  • охоче слухає звернене до нього мовлення;
  • провокує дорослого на спілкування, виявляє ініціативу; намагається "заговори ти", "зав'язати бесіду";
  • з'являється жестове мовлення: дитина простягає назустріч дорослому руки, про сить, щоб її взяли до себе;
  • реагує на інтонацію голосу, може заплакати у відповідь на підвищений голос; впізнає іграшки, які мама словесно означає (му-му, няв-няв, гав-гав); шукає очима маму у відповідь на запитання: "Де мама?";
  • продовжує висловлюватися з допомогою кашлю, "гарчання".
Додаткові матеріали з розвитку мовлення дітей першого року життя:

Розвиток мовлення дитини в першому півріччі
Тут ви знайдете поради логопеда з питань розвитку мовлення вашої дитини, а також орієнтовний перелік вправ та ігор з дітьми першого півріччя першого року життя.

Як розвивати мовлення дитини
Тут розповідається про те як формується мовлення дитини, що таке мовне середовище і як його створювати, а також знайдете корисні поради правильного мовного виховання.


Сприяння розвитку 7 - 9 місячної дитини

Батьки або дорослі, що їх заміняють, створюють сприятливі умови для набуття дитиною вміння омбінувати голосні та приголосні звуки, схвалююсь її намагання "говорити". Вони усвідомлюють, що у віці 7-9 місяців у малюка мають з'явитися нові поєднання звуків типу "дя-дя-дя", "ти-ти-ти", здатність до групування декількох складів в окремі псевдофрази з різною інтонацією, вміння використовувати у спілкуванні з дорослими двоскладове белькотіння, схоже на справжнє мовлення. Важливо, щоб ці уміння характеризувалися стійкістю, супроводжувалися позитивними емоціями малюка, збагачувався їх арсенал.

Рідні дорослі мають знати, що вік 8 місяців є тим порогом, коли мовленнєве оточення починає суттєво впливати на подальший мовленнєвий розвиток малюка. Щоб у дитини повноцінно розвивалося говоріння і розуміння мовлення дорослих, мати й батько мають систематично вправляти її у белькоті, пропонувати для наслідування еталонні мовленнєві зразки. Саме з допомогою дорослого дитина має усвідомити, що звуки, які вона вимовляє, продукують певні дії батьків; що слова рідних людей виконують регулятивну функцію.

Батьки мають бути готовими до того, що приблизно в 9 місяців малюк може раптово замовкнути, спеціально призупинити белькотіння. Це засвідчує появу свідомого ставлення дитини до озвученого спілкування з оточуючими. Така пауза швидко минає і не повинна турбувати батьків. Слід закріплювати і розширювати форми ділового та особистісного спілкування з дитиною, підтримувати її намагання звернутися до дорослого за допомогою вокалізацій різної тональності та жестів.

Показники мовленнєвого розвитку дитини віком 7 - 9 місяців вважаються нормальними:

  • белькоче склади:"ля", "ва", "га", "ба", "ка"(до 8 різних) використовує для цього кінчик язика;
  • привертає до себе увагу дорослого з допомогою різних кликальних складів;
  • з'являється чітке подвоєння складів: "ма-ма", "та-та" тощо;
  • "співає", розміщуючи склади ланцюгом (а-та-та, а-да-да, ба-ба-ба тощо);
  • копіює звуки мовлення дорослого;
  • відгукується на своє ім'я;
  • на прохання батьків показує знайомі іграшки, предмети;
  • цокає язиком, якщо цього навчив дорослий;
  • в 9 місяців може сказати перше слово ("баба", "мама", "дай").

Сприяння розвитку 10 - 12 місячної дитини

Спілкуючись з немовлям, дорослий має охоче говорити, застосовувати приємні для його слуху інтонації, посміхатися, пестити дитину, повторювати і проспівувати звуки, часто промовляти зрозумілі йому слова (мама, тато, баба, ім'я дитини тощо). У систематичних контактах дорослого з малюком гукання набуває більшої активності, дитина стає ініціатором подібних "розмов". Поступово дорослий спонукає активність немовляти не тільки розмовою, а й самою своєю присутністю, усмішкою, поглядом "очі в очі". Затихання дитини під час вечірнього спілкування свідчить про концентрацію її зорової та слухової уваги, яка є передумовою розвитку її фонематичного слуху. Правильно вчиняє дорослий, коли використовує у спілкуванні з немовлям не лише слова - ознаки предметів найближчого оточення, але й назви найпростіших явищ природи, рослин і тварин, якостей людей, різних видів мистецтва музика, картина, віршик).

У взаємодії з дитиною першого року життя батькам і педагогам доцільно максимально використовувати малі фольклорні форми, які спонукають її до рухової активності підстрибування, плескання в долоні, змахування руками, тупання ногами тощо. Саме поєднання слова з відповідною дією сприяє розумінню дитиною мовлення оточуючих людей, створює належні умови для поступового оволодіння нею елементарним словом. Мовчазний, неусміхнений, суворий, стриманий у прояві емоцій, з вадами мовлення дорослий - гальмо на шляху мовленнєвого розвитку дитини першого року життя, її мовленнєвої комунікації.

Предмети, явища, дії, які зацікавили дитину, мають називатися дорослим повними літературними словами, що сприятиме збагаченню пасивного словникового запасу дитини першого року життя . Він має значно перевищувати активний словник і дозволить дитині розуміти імена близьких людей, назви свійських тварин, довколишніх предметів, іграшок, їх якостей, дій з ними ("Дай лялю", "Віднеси мамі цукерку", "Молоко гаряче", "М'яч закотився під стіл" тощо). Оскільки у дівчаток дещо раніше з'являються перші слова, ця закономірність вимагає від дорослого більшої уваги до мовленнєвого розвитку хлопчиків (частіше повторювати назви явищ, станів, предметів з паралельним демонструванням їхніх якостей, дій з ними).

Важливим шляхом мовленнєвого розвитку немовляти є його заохочення до ігрових словесних вправ: ховання обличчя та відкривання його ("ку-ку"), притупування ногами "дожену-дожену-дожену"), сваріння пальцем ("ну-ну-ну"), огладжування по голівці ("Женя цяця") тощо. Дорослі мають створити вдома належне мовленнєве середовище - використовувати якісні зразки українського мовлення, прості за звукобудовою слова, елементарні за структурою речення, приємні за тональністю вирази, супроводжувати їх відповідними емоціями, мімікою та жестами.

Використання батьками або педагогом одночасно звернень до немовляти українською, російською або іншими мовами може ускладнити процес її становлення і розвитку. Небажано використовувати українську мову лише в ході вечірніх ігор-занять з малюками, спеціально спрямованих на ознайомлення з нею, а з часом і на її засвоєння, а у спілкуванні поза ними - російську.

Показники мовленнєвого розвитку дитини віком 2 - 3 місяці вважаються нормальними:

  • з'являється белькотіння - монолог;
  • склади, які белькоче малюк, схожі на короткі речення;
  • наслідує звуки, якщо дорослий спонукає його до цього;
  • качає головою ("ні"), якщо чогось не хоче; вимовляє 5-10 осмислених слів; реагує голосом на музику;
  • відгукується на своє ім'я та на прохання "Дай мені";
  • помахує рукою, прощаючись з дорослим; розуміє заборону "ні", "не можна";
  • на прохання дорослого знаходить і приносить відомий предмет; показує пальцем на те, що його зацікавило, чекає коментарю дорослого.