Ви знаходитеся: Домашня Зв'язне мовлення Вимоги до підбору мовного матеріалу для занять з корекції мовлення з дітьми

Вимоги до підбору мовного матеріалу для занять з корекції мовлення з дітьми (логопедичний діагноз ФФП)

(консультація для логопедів)

Мовний матеріал з корекції мовлення

 

До плану підготовки вчителя-логопеда до корекційних занять обов'язково входить  підбір мовного матеріалу та продумування його логопедичного використання в структурі діяльності дітей-логопатів.
Мовний матеріал передбачає: склади, слова, речення, вірші, загадки, скоромовки, чистомовки, казки, прозові тексти.

Види діяльності з мовним матеріалом:

  • наслідування або копіювання (промовляння мовного матеріалу за логопедом);
  • відповіді на запитання;
  • відгадування загадок;
  • називання картинок;
  • складання речень за картинкою;
  • складання різних видів розповідей;
  • переказ тексту;
  • читання тексту;
  • списування тексту;
  • складання чистомовок за допомогою логопеда;
  • придумування початку або кінця речення, оповідання і т.д.

У логопедичній та дефектологічній літературі чітко визначені основні вимоги до підбору мовного матеріалу:

  • він повинен бути знайомим дітям за змістом і граматичними формами;
  • в підборі мовного матеріалу, який застосовується для автоматизації звука, дотримуватись принципу послідовності – проблемний звук в складах (прямих, обернених, між голосними, зі збігом приголосних). Аналогічно в словах, потім в реченнях і в зв'язному мовленні;
  • мовний матеріал повинен відповідати фонетичній темі заняття, а саме: при підборі мовного матеріалу на відповідний звук, слід враховувати, що звук, який автоматизується, повинен зустрічатись якомога частіше.

В мовному матеріалі повинно бути якомога менше опозиційних даному звуку і тих звуків, які не відпрацьовані. На початкових етапах роботи такий підхід є доцільним. Проте часто тексти, переобтяжені певним звуком, викликають велике напруження дитини і швидко її втомлюють. Крім того, щоб максимально наповнити мовний матеріал певною фонемою, створюються штучні речення, спотворюються тексти. Нерідко тексти втрачають літературну, ідейну і виховну цінність. При введенні звука в мовлення дитини недопустимо виправляти неправильну вимову в кожному слові. Це заважає дитині висловлюватись і вона може взагалі припинити старатися правильно вимовляти проблемний звук і навіть спілкуватись.

На початковому етапі роботи з автоматизації звука слід використовувати не тільки слова-назви, а і слова-назви ознак предметів та слова-назви дій. Використання цих слів дає змогу працювати зі словосполученнями, реченнями, що необхідні для загального мовного розвитку дитини.

Щоб полегшити автоматизацію звуків, слід використовувати різні види роботи з одними і тими-ж словами. Це сприяє застосуванню їх вимови в умовах, близьких до природного спілкування, зменшує напруження і втомлюваність дитини. При цьому зникає потреба у фіксуванні уваги на вимові кожного слова.

Дотримання цих вимог до підбору мовного матеріалу – запорука успіху в корекційній роботі