Ви знаходитеся: Домашня Глосарій

Термінологічний словник логопедії

Page:  « Prev 1 2 3 4 5... Next »
Термін Визначення
Алексія

(грец. а — не і лексія — вимовляю) Неможливість або (дилекія) часткове порушення процесу читання внаслідок локального ураження головного мозку;(найчастіше — розуміти написані слова й літери, так звана словесна сліпота).

Альвеолярний

Приголосний звук, при вимові якого язик торкається піднебіння біля альвеол.

Амімія

(грец. а — не і мімія — міміка) Хворобливий стан, що проявляється в ослабленні або повній відсутності міміки обличчя; спостерігається при деяких захворюваннях нервової системи.

Амбідекстрія

(від лат. ambi — «оба» і лат. dexter — «правий») Термін, який вказує на відсутність явно вираженої мануальної асиметрії; проявляється тим, що людина в рівній мірі володіє обома руками.

Амнезія

(а — без та мнезія — пам'ять) Порушення пам'яті, що виникає при різних локальних ураженнях мозку.

Аналізатори

Складні нервові механізми, які забезпечують аналіз подразників, які сприймаються організмом із зовнішнього та внутрішнього середовища. Це єдина система фунціонування, до якої відносяться крім органів зору, нюху, смаку, слуху ще й спеціальні рецептори чи нервові волокна які передають збудження до центральної нервової системи та центр в корі головного мозку, де це збудження перетворюється у відчуття.

Анамнез

Сукупність відомостей про хворобу і розвиток дитини.

Анартрія

(від грец. а—запереч. та arthron—суглоб), Втрата здатності утворбвати мовні звуки. Це важке порушення промовляючої сторони мовлення з рясною слинотечею та порушенням рухових функцій стовбура мозку.

Аномалія

(грец. — ненормальність) Патологічне відхилення особи в функціях організму від нормального фізичного і розумового розвитку.

Антагоністи

Пара м'язів чи дві групи м'язів, які викликають скажімо в суглобі рухи в протилежних напрямках, наприклад згинання і розгинання кінцівок; пара нервів, що при збудженні роблять протилежний вплив на іннервований орган.

Антиципація

(лат. antocipatio — заздалегідь складене поняття ) "Випреджене відображення". Це здатність передбачення проявів результату дії: а) - уявлення про предмет або явище, як результат дії в свідомості людини ще до того, як ці дії будуть реально сприйняті, або здійснені; б) - заміна в усному мовленнв чи на письмі попередніх звуків наступними, які входять до останніх складів слова.

Апраксія

(apraxia; а- + грец. praxis дія) Порушення здатності виконувати цілеспрямовані рухи в результаті ураження вищих відділів кори головногомозку. Виділяють такі види: амнестична, графічна, кінестетична, кінетична, ороальна, регуляторна, конструктвно-просторова

Артикуляція

Діяльність мовних органів, пов’язаних з вимовою звуків мови і різних їх компонентів, що утворюють склади, слова.

Асиміляція

(лат. assimilo — «уподібнення») Уподібнення промовляння звука до сусіднього як в умовах його творення (артикуляції), так і в акустичному відношенні.

Астенія

(грец. - безсилля, слабкість) Нервово-психічна слабкість, хронічна втомленість. Це хворобливий стан, який проявляється підвищеною стомлюваністю і виснаженням з крайньою нестійкістю настрою, нетерплячістю , непосидючістю, ослабленням самовладання, порушенням сну, втратою здатності до тривалого розумового і фізичного напруження.

Page:  « Prev 1 2 3 4 5... Next »