Час, на протязі якого відбувається перехід дитячого голосу на дорослий; це явище ізіологічне і спостерігається у віці 13-15 років.

Зміна глосу в період статевого дозрівання у зв'язку з інтенсивним ростом гортані.

Зміна голосу, що настає в результаті вікових змін у голосовому апараті (13-15 років).

Припинення мовленнєвого спілкування з оточенням внаслідок психічної травми. М. носить тимчасовий характер та відноситься до групи невротичних реакцій.

Носовий.

Конституціональна нервовість (підвищена збудливість нервової системи).

Невмотивований опір впливу оточуючих. Мовленнєвий Н. - наполеглива відмова від спілкування.

Якісно низький рівень сформованості порівняно з нормою тієї або іншої мовленнєвої функції чи мовної системи в цілому.

Наукова дисципліна, яка вивчає мозкові механізми мовленнєвої діяльності й ті зміни в мовленнєвих процесах, які виникають при локальних ураженнях головного мозку.

Нервова клітина з відростками (дендритами й аксоном). Нейрони поділяють на аферентні, що несуть імпульси до центру, еферентні, що несуть інформацію від центру до периферії, і вставні, в яких відбувається попереднє перероблення імпульсів.

Розділ психології, який вивчає зв'язок психічних процесів з певними системами головного мозку.

Розділ фізіології, який вивчає механізми діяльності ЦНС і процеси переробки в ній інформації

Одна із функцій повідомлення - функція називання. Слова використовуються для називання предметів, явищ, дій.

Сукупність загальновживаних мовних засобів, правила їх відбору і використання, які визначаються суспільством найбільш придатними в конкретний історичний період.

Конкретна людина або особа з мовленнєвим порушенням.