Ви знаходитеся: Домашня

Термінологічний словник логопедії

Термін Визначення
Гіпакузія

Зниження гостроти слуху.

Гіперакузія

(англ. Hyperacusis) - аномально гострий слух або хвороблива чутливість до чутних звуків. Спостерігається за сенсорних порушень. Зрідка спостерігається при ураженні лицьового нерва.

Гіперкінези

Надмірні мимовільні рухи, які виникають при порушеннях нервової системи.

Гіперметрія

(грец. Hypermetros надмірний, від гіпер-+ Metron міра, розмір). - Надмірність, нерозмірність рухів координації язика, що спостерігається при ураженні мозочка.

Гіпертонія

Постійне підвищення тонусу в мускулатурі язика, губ,лицевій та шийній мускулатурі.

Гіпоксія

Кисневе голодування органіму — патологічний стан, під час якого організм недостатньо насичується киснем або він не засвоюється тканинами. Внаслідок Г. в життєво важливих органах розвиваються необоротні процеси.

Гіпотонус

Постійне зниження тонусу в мускулатурі язика, губ, лицевій та шийній мускулатурі.

Гаммацизм

Недолік у вимові звуків г, г'.

Геміпарез

Парез м'язів однієї половини тіла.

Геміплегія

Параліч м'зів однієї половини тіла.

Генезис

Походження.

Гнусавість

Носовий відтінок голосу і спотворена вимова звуків мови, обумовлена особливостями проходження звукоутворюючого струменя повітря струменя усередині носової і ротової порожнин.

Голос

Сукупність різноманітних за своїми характеристиками звуків, які виникають в результаті коливання еластичних голосових зв'язок.

Графема

(від грц. grapho — пишу)- найдрібніша основна структурна смислорозрізнювальна одиниця письмової мови, що відповідає фонемі в усній мові. Система Г. певної писемності утворює алфавіт цієї писемності. Від Г. слід відрізняти літеру (букву), що відповідає певному звуку мови і графічне поєднання (тобто сукупність букв), регулярно використовуване в даній писемності для позначення тієї або іншої фонеми (напр. "йо, ьо").

Гуління

Голосові реакції дитини в перші два - три місяці життя, рання стадія лепету.